Привіт! На зв`язку Gyravlick та команда ДК АртКлубу!
І з чого почнемо?
Назва та роки
Дивина, та досі ніхто точно не знає, чому так називається місто та що означає назва. Є одна з версій, до якої я схильна, її автор наш краєзнавець Н.І.Древетняк. За його твердженням, в районі майбутньої зд-станції Краматорська в давні часи пролягав чумацький шлях і проїжджали купці, зупиняючись тут на відпочинок, торгували крамом (дріб'язковим товаром). Крамові торги - так, за словами Н.Древетняка, навколишні мешканці називали це місце. Потім, на думку краєзнавця, воно стало першоосновою для назви "Краматорськ". На початку 70-х рр. краматорський історіограф уточнить: станція Краматорська "зобов'язана" своїм ім'ям історично сформованому тут назвою "Крам на Торі" - нібито так називали місце чумацьких Крамових торгів у річки Тор (колишня назва р.Казенний Торець та міста Слов`янськ).
А ще історики тлумачать першу частину назви як "крому" - межу.Тут у нас був південний кордон Російської імперії та “торські дачі”. А ще був якийся торговець з прізвищем Крам. Ось. Так шо версії є, гадаємо далі))
У нас тут завжди хтось жив ))),а потім почали будувати Курсько-Харківсько-Азовську залізницю, потім європейці надумали будувати завод. У мешканців з`явилася постійна робота, населення почало рости, а Краматоровка стала містом Краматорськ.
...звичайна радянська. Після перестройки новобудов нема.
Але є «Білокам'яне диво». Саме так ми назиаємо величну і найкрасивішу будівлю в місті - Палац культури і техніки. Історія будівництва ДК і Т - Дім Культури і Техніки Новокраматорського Машинобудівного Заводу - в краматорському літописі аналогів не знає: від закладки до церемонії урочистого відкриття пройшло довгих 10 років.
У цій будівлі проходять концерти, там знаходиться міський басейн, дитячі гуртки.
 |
| 94-й рік |
А ще тут, у місті, колись був перший багатоквартирний 2-поверховий житловий будинок на території Краматорська, який з'явився в далекому 1880 році. Його побудували для сімей залізничників - службовців станції Краматоровка Донецької Кам'яновугільної залізниці. Будинок знаходився буквально за сотню метрів від будівлі вокзалу.
Ще зветься він Мамонтовським, тому що гроші на його будівництво виділило акціонерне товариство, очолюване відомим російським промисловцем і меценатом Савою Івановичем Мамонтовим. Ім'я Сави Мамонтова вписано в історію Краматорська золотими літерами. Він заслужив це право, адже тільки завдяки його особистій наполегливості примикання Донецької Кам'яновугільної залізниці до Курсько-Харківсько-Азовської сталося на напівстанції Краматорська, і в результаті в 1878 році колишній мало кому відомий Краматорський полустанок перетворився на повноцінну вантажно-пасажирську вузлову станцію.
Станційна «двоповерхівка» служила краматорчанам довго. Останні мешканці покинули цей будинок, напевно, в 80-і рр. минулого століття: керівництво СКМЗ (Старокраматорський Машинобудівний Завод) затіяло поруч будівництво газової котельні, і старовинний будинок виявився в зоні відселення. Скромно і непомітно завершилася його історія. Сьогодні, проїжджаючи шляхопроводом в район Старе місто, можна розгледіти міцні стіни «старожила», які сором'язливо ховаються серед заростей кленів між путями залізниці і вулицею Поштовою.
Залізничний вокзал
 |
| Фонтан на площі Миру |
 |
| Вулиця Паркова. Центр |
Природа
|
Дуже цікаво! Дякую за розповідь :)
ВідповістиВидалити