Art Club UA - Український Арт Клуб: Моя країна- завдання 13

Вітання читачам та гостям блогу!

Сьогодні ми поговоримо про найзручніший та найшвидший вид міського транспорту - метро, а саме про історію та таємниці Київського метрополітену, якому 6 листопада виповниться 55 років)

У Києві ідея підземної залізниці вперше виникла у 1884 році Проте в силу історичних обставин, відкриття метрополітену у Києві стало можливим лише 6 листопада 1960р.

Послугами Київського метрополітену у перший тиждень після відкриття могли скористатися лише ті громадяни, які отримали спеціальні перепустки. Регулярний рух поїздів розпочався 12 листопада 1960 року. З цього дня всі охочі могли проїхати, купивши квиток вартістю 50 копійок. Після грошової реформи 1961 року та десятикратної деномінації з 1 січня 1961 року вартість проїзду стала 5 копійок і такий тариф протримався понад 30 років, аж до 13 квітня 1991 року. Спочатку для оплати проїзду в метро використовувалися талони. Контролери у касовому залі згашували талони відриванням нижньої нижньої частини, а іншу частину віддавав пасажирові. Однак така система була недосконалою, у години-пік подекуди з'являлися черги. Перші автоматичні контрольні пункти, які приймали монети 5 копійок, вперше у Києві були введені в експлуатацію на станції «Університет» 12 вересня 1961 році. Талони також лишилися у використанні. У квітні 1991 року вартість проїзду зросла в три рази і частина турнікетів була перероблена на прийом 15-ти копійкової монети, а частина на прийом 3-х п'ятаків. Нині проїзд у Київському метро коштує 4 грн – оплатити проїзд можна 4-ма способами: пластиковим жетоном, Пластиковою електронною безконтактною картою (з продовженням терміну дії або на кількість поїздок), Проїзним квитком на основі картонних електронних безконтактних карток (на певний термін), Банківськими безконтактними картками MasterCard PayPass.

У 1960-х роках Ївга Кузнецова, викладачка Київського університету, домоглася, аби у столиці України робили оголошення в метро тільки українською мовою.

Але у першій половині 1980-х станції в Київському метро вже оголошували тільки російською мовою. Від листопада 1987р. до 16 липня 1990р., коли була прийнята Декларація про суверенітет України, оголошення було двомовним: прибуття потягу на станцію оголошувалося українською мовою, а відправлення російською. Від серпня 1990р. оголошення станцій стали робитися тільки українською мовою.Від травня 2012р. оголошення в київському метро частково дублюються англійською мовою.

Київський метрополітен разом з Московським та Петербурзьким входить до трійки унікальних архітектурних ансамблів.

Оформлення станції «Університет» являє собою синтез архітектури та декоративного мистецтва. У центральному залі в кожному пілоні бюсти видатних учених та письменників. Облицювання пілонів коричнево-рожевим мармуром із білим декоративним орнаментом з гіпсу, карнизи з литого скла та освітлення за ними, складний візерунок на підлозі роблять цю станцію надзвичайно привабливою.

бюст Г.Сковороди

Мармур, яким облицьована станція, багатий скам'янілими залишками доісторичних істот. Наприклад, на пілоні під бюстом Максима Горького, а також в облицюванні стін бокового залу по першій колії можна знайти великі зрізи мушлів амонітів:

Із огляду на те, що «Хрещатик» — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів з зображенням соняшника та кукурудзи. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.

Найглибша станція у світі –станція Киівського метрополітену «Арсенальна» - розташована на глибині 105,5 м. Глибина станції вплинула на її конструкцію. Товсті пілони розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило зменшити вартість побудови станції. Облицювання звичайне для станцій першої черги — білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. Стандартні також мармурові лави та решітки колійної стіни.

Друга лінія метро стала пам'ятником економії, тому тут домінують спрощені архітектурні прийоми колонних станцій і використані довговічні оздоблювальні матеріали. Попри це, кожна її станція містить певні архітектурні особливості. Зокрема станція «Площа Льва Толстого» побудована у храмовому стилі – стилізована під залу першого балу Наташі Ростової:

а склепіння на станції «Мінська» оформлено фресковим полігамним розписом:

Третя лінія основними критеріями має корисність та емоційність впливу. Беручи початок зі станції «Золоті ворота», яка являє собою зразок архітектури князівських часів і вкрита мозаїкою, кожна наступна станція має оригінальний дизайн. Ошатно вирішено підземний зал «Золотих воріт». Його композиція основана на поєднанні арково-склепінчатих елементів, що спираються на приземкуваті, круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями. У декоративному оформленні використано мозаїчні панно, які розповідають про історію Київської Русі. Дві великі композиції розміщено у торцях середньої нави; в арках, що з'єднують колони — мозаїчні зображення київських князів і давньоруських храмів. Велику роль в організації простору центральної нави підземного вестибюля відіграють масивні металеві люстри, що нагадують світильники давніх храмів. Підлогу викладено з плит темно-сірого граніту. На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис "СЛАВА УКРАЇНІ". Зараз його майже неможливо помітити, але протягом декілька років після відкриття станції його було дуже чітко видно. Варто зазначити, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою, і гасло "Слава Україні" офіційно вважалось неприйнятним і його вживання могло призвести до переслідувань:

Станції «Бориспільська», «Вирлиця» та «Славутич» — зразки хайтек-дизайну

станція метро Бориспільська

а «Печерська» нагадує станції підземки Західної Європи.

Мало хто знає про тунель-міст між станціями «Берестейська» та «Нивки», що проходить над залізничною дорогою, а прямо на ньому прокладено проїжджу частину проспекту Правди у напрямку Святошино.

Шляхопровід над залізницею був споруджений в середині 1910-х під час будівництва залізничної гілки від станції Київ-Волинський до гавані і отримав назву Гáванскій. Під час Великої Вітчизняної війни він був зруйнований і заново відбудований на початку 1950-х років, ставши значно ширше ніж до Війни. У 1971 році північніше шляхопроводу паралельно був споруджений ще один, по якому пройшли тунелі метро Святошинсько-Броварській лінії. З причини неглибокого закладення перегінних тунелів між станціями "Берестейська" і "Нивки" було вирішено не заглиблюватися під залізничну лінію, а пройти над нею. Потяги перетинають залізницю не виходячи на відкриту поверхню, тобто сам "метроміст" виконаний у вигляді тунелів і перебуваючи в поїзді не помічаєш ніякої різниці.

Міст Метро – перший в Києві метроміст через Дінпро, відкритий 5 листопада 1965р. Цей міст – перший у світу арочний проект з великими прольотами, спроектований на сухих стиках. Загальна довжина мосту 684,5м., ширина – 28м.Міст – двоярусний: для руху метропотягів (верхній ярус посередині) та автотранспорту (нижній ярус по боках).

У Київському метро є місце, яке своєю неординарністю і атмосферою посперичається з кращими закинутими бункерами, тунелями метро і Метробудом разом узятими. Мова йде про старі тунелі перегону "Хрещатик" - "Університет", що залишилися після будівництва "Театральної". Вони ж - "консерва" чи "покинутий тунель" в термінології самого метрополітену. На цій ділянці назавжди припинився рух поїздів з пасажирами, але вона зберіглася практично в колишньому вигляді немов пам'ять про ту унікальну операцію, яку проробили метробудівці для врізки в діючу лінію станції "Театральна".

Київський метрополітен (особливо старі станції) виконує не лише транспортну функцію, але і оборонну. Глибинні станції є стратегічним об'єктом цивільної оборони. Про що свідчать і ворота на багатьох станціях, і туалети на перегонах. Гермоворота на багатьох станціях виконують і роль захисного бар'єру у випадку затоплення станцій чи перегонів.

У Києві 4 берегові станції - це станції, які мають вихід з правої сторони потяга (ст. Дніпро, ст. Гідропарк, ст. Чернігівська, ст. Вирлиця), причому ст. Гідропарк і ст. Чернігівська - острівні (мають виходи по обидва боки). Раніше острівною була ст. Дарниця (до реконструкції в 1970 р.)

На третій лінії є дві невідкриті станції — «Теличка» і «Львівська брама», вони не мають виходів на поверхню, проте самі станції побудовані в конструкціях і готові на 30-70 %; а також заділ під станцію «Герцена»(«Загорівська»)

станція -привид "Львівська брама"

Окрім Києва метро є у таких містах України: Харків (1975), Дніпропетровськ (1995). В 1986 році почав діяти Криворізький метрополітен, який є прикладом так званого «легкого метро».

джерела:1,2,3, 4

До участі у завданні приймаються роботи, виконані у різних рукодільних техніках, з зображенням чи у формі будь-якого НАЗЕМНОГО виду транспорту (автомобіль, потяг, автобус, тролейбус, трамвай і т.п.) а також з числом 55 - саме стільки років Київському метрополітену буде цього року.

Роботи запрошених дизайнерів:

Freetany:
Конверт для грошового подарунку чоловіку, який любить швидкість та автомобілі. Використала набір паперу та висічки "Містер Вінтаж" від ТМ "СкрапМир":

БєЛкА:
Для завдання я створила "чоловічу" листівку, розмір 10х15 см
Наглядний приклад,як обрізки паперу стають в гарній нагоді :)

Роботи команди дизайнерів:

Ladybird:
холдер для подорожі:

Наталія Міщенко
Конвертик для грошового подарунку

Вишневий Цвіт

А у мене вийшов позитивний яскравий альбом про подорожі для молодої сім'ї. Тут є різні види транспорту, наземний - машини - у тому числі, а ще багато радості та любові!

Martinka74

Готуюсь до Нового року.

Спонсорами завдання виступають:

"Фабрика декору" - вітчизняний виробник спреїв, фарб та інших матеріалів для творчості, який подарує одному з переможців сертифікат на суму 100 грн. на покупку товару у магазині!