Пап’є-маше – мистецтво для кожного.

Робити щось своїми руками – це задоволення, яке неможливо осягнути теоретично. Творчість приносить втіху тільки на практиці. Подивіться, як пишаються результатом своєї праці люди, які самі сплели шарф, намалювали листівку, зробили прикрасу із бісеру або власноруч виростили квітку. Що вже казати про майстрів своєї справи, які у власному гаражі намагаються сконструювати "машину часу" зі старих велосипедів або збирають на своєму городі врожай помідорів!

Результат може не викликати захоплення в інших: мовляв, машина часу все одно не працює, а помідори й у магазині можна купити. Але "споживачеві" від природи ніколи не зрозуміти "творця" від природи.

Важливим є процес, і той, хто шанобливо ставиться до кожної його ланки, зрештою може створити диво. Маленьке, але справжнє. Я веду до того, що варто знайти хоч кілька годин для творчості. Діти охоче підхоплять ваше заняття – обіцяю! А можливо, і дечого вас навчать.

Не просто папір

Майже кожен дорослий, навчаючись колись у школі, вперше почув слово «пап’є-маше». Цьому мистецтву колись присвячували кілька годин на уроках праці. Сучасна школа, на щастя, повністю від такої практики не відмовилася. Але для того, щоб дитина зрозуміла, що тримаючи в руках обліплену шматочками мокрого газетного паперу тарілку, вона насправді тримає в руках потенційний витвір мистецтва, шкільних уроків не достатньо.

До речі, у перекладі з французької «пап’є-маше» означає «жований папір». Ця техніка виникла у 18-му сторіччі у Франції. Але деякі дослідники вважають, що корені цього мистецтва – у Південно-Східній Азії, де в давнину робили густу клейку масу з ганчір’я, якою потім обмащували вироби з глини.

Пап’є-маше не терпить поспіху. Це не просто папір і клей. Це – матеріал, з якого можна зробити що завгодно: карнавальну маску, ляльку, смішну фігурку, вазу, тацю… Усе залежить лише від вашої фантазії та навичок, які досить просто здобути – варто лише почати.

З чого почнемо?

Почнемо з основного матеріалу – паперу та клею. Папір можна використовувати різний – газетний добре підійде для того, щоб зробити основу форми, а більш тонкий (наприклад, серветки) знадобиться для верхніх шарів вашого витвору.

Папір потрібно рвати. Вигляд у цих шматочків не надто привабливий, але рваний папір краще приймає необхідну форму, ніж різаний. Тож не вагайтеся – рвіть! Але не надто дрібно – шматочки паперу мають бути близько 2 см шириною і до 10 см у довжину.

Щодо клейстеру або клею для виготовлення пап’є-маше, є кілька варіантів. Можна скористатися клеєм для шпалер, можна використати клей ПВА, а можна приготувати клейстер із води та борошна.

Для клейстеру потрібно нагріти 5 чашок води, в окремому посуді добре змішати чверть чашки борошна з чашкою холодної води, а потім додати в каструлю з підігрітою водою. Варити такий клей потрібно 2-3 хвилини, постійно помішуючи, доки він не стане густим.

У процесі виготовлення унікального виробу з пап’є-маше знадобляться також пензель і клейонка, якою потрібно застелити стіл, на якому ви збираєтеся працювати. Терпіння теж не завадить.

Пап’є-маше для «чайників»

Знаєте, що добре в мистецтві пап’є-маше? Досить легко перейти із категорії «чайників» у категорію «просунутих користувачів». Після двох-трьох простих форм, з яких ви з вашою дитиною власноруч зробите копію методом пап’є-маше, будете почуватися значно впевненіше. Тоді від склянок і тарілок, які рекомендується брати в якості форм для початку, перейдете до більш складних конструкцій.

А спочатку справді краще взяти тарілку, яку необхідно сумлінню обклеїти чотирма шарами рваного паперу. Кожен шар ретельно розгладжуйте. Щоб знати, скільки шарів паперу ви вже наклеїли, можете скористатися кольоровим папером – для кожного шару використовувати папір різного кольору.

Коли усі шари паперу висохнуть, обережно зніміть паперовий «зліпок» з форми. Якщо це необхідно, допрацюйте його -  доклейте тонким папером. Потім результат своєї праці розмалюйте і вкрийте шаром лаку.

А якщо не вийде?
Звичайно, перший «млинець» може виявитися не дуже вдалим. Не засмучуйтеся. В Інтернеті можна знайти чимало порад від знавців цієї справи: на пап’є-маше вони вже собаку з’їли і… собаку з пап’є-маше зробили.

Втім, не варто ставити перед собою надзавдання – перевершити майстрів і створити предмет, який потім на аукціоні продадуть за великі гроші. Пап’є-маше – чудовий спосіб провести час зі своєю дитиною і допомогти їй реалізувати творчі здібності.